Политика
понеділок, 8 грудня 2008 р.
Анекдотики про політику:)
Син питає в батька:
- Тату, а це правда, що всі казки починаються словами “Жили собі дід та баба…”?
- Ні, синку. Справжні казки починаються словами: “Якщо ви проголосуєте за мене на виборах…”
------------------------------------------------------------------------------------
...з усіх втрат втрата часу найтяжча... Сковорода
------------------------------------------------------------------------------------
Сидять Янукович і Вітренко в камері, обоє в гамівних сорочках. Вітренко:
- А давай рознервуємо ще й Ющенка?
- Сиди тихо. Вже Луценка рознервували...
Син питає в батька:
- Тату, а це правда, що всі казки починаються словами “Жили собі дід та баба…”?
- Ні, синку. Справжні казки починаються словами: “Якщо ви проголосуєте за мене на виборах…”
------------------------------------------------------------------------------------
...з усіх втрат втрата часу найтяжча... Сковорода
------------------------------------------------------------------------------------
Сидять Янукович і Вітренко в камері, обоє в гамівних сорочках. Вітренко:
- А давай рознервуємо ще й Ющенка?
- Сиди тихо. Вже Луценка рознервували...
Тимошенко Юлия Владимировна
Премьер-министр Украины
Юлия Владимировна Тимошенко (девичья фамилия Телегина) родилась 27 ноября 1960 года в Днепропетровске.
1979 год – после окончания школы Юлия Владимировна поступает на экономический факультет Днепропетровского Государственного университета по специальности экономист-кибернетик. В этом же году выходит замуж за Александра Тимошенко.
1980 год – рождение дочери Евгении.
1984 год – Юлия Тимошенко с отличием заканчивает университет. По распределению направлена работать инженером-экономистом на Днепропетровский машиностроительный завод им. Ленина.
1989 – 1991 годы – Тимошенко работает коммерческим директором молодежного центра «Терминал» в Днепропетровске.
1991 год – Юлия Владимировна становится генеральным директором корпорации «Украинский бензин», которая постепенно реорганизовалась в «Единые энергетические системы Украины» (ЕЭСУ).
1995 год – Тимошенко занимает пост президента ЕЭСУ. Под ее руководством корпорация поставляет в Россию продукцию украинской металлургии в обмен на наши нефть и газ. Бизнес смешивается с политикой.
Конец 1996 года – Юлия Тимошенко баллотируется в Верховную Раду Украины во мажоритарному Бобринецкому избирательному округу № 229* Кировоградской области. Она получает более 92% голосов избирателей.
1997 год – Тимошенко назначена первым заместителем украинской партии «Громада».
1998 год – должность председателя стратегического комитета Верховной Рады по вопросам бюджета. Здесь Тимошенко работает над программами проектов нового пенсионного и медицинского обеспечения, решает вопросы погашения долгов по зарплатам и пенсиям, разрабатывает новые Налоговый и Бюджетный кодексы.
1998 год – снова выборы. Тимошенко удается сохранить депутатское кресло и должность председателя бюджетного комитета. В этом же году Украинская православная церковь награждает ее орденом Святой Великомученицы Варвары.
1999 год – Юлия Тимошенко становится руководителем партии «Всеукраинское объединение «Батьковщина». Защищает кандидатскую диссертацию на тему «Государственное урегулирование налоговой системы».
30 декабря 1999 года – Тимошенко по инициативе президента Леонида Кучмы становится вице-премьером по вопросам топливно-энергетического комплекса при правительстве Виктора Ющенко. За год на этом посту она выявляет и делает достоянием общественности некоторые теневые схемы вывода средств из энергетического сектора за границу.
19 января 2001 года – Юлия Владимировна отправлена в отставку.
9 февраля 2001 года – по инициативе Тимошенко создано общественное объединение «Форум Национального Спасения».
13 февраля этого же года – Генеральная прокуратура выдвигает обвинения против Юлии Тимошенко, она арестована. Арест лишь преумножает политический капитал Тимошенко, электорат воспринимает действия прокуратуры как попытку противостоять демократии. В марте суд признает все обвинения беспочвенными и отменяет арест.
Ноябрь 2001 года – Форум Национального Спасения переименован в Блок Юлии Тимошенко.
2002 год – во главе БЮТ Тимошенко принимает участие в выборах в Верховную Раду, формирует свою оппозиционную фракцию в украинском парламенте.
2005 год – к власти в Украине приходит Виктор Ющенко. Юлия Тимошенко становится председателем правительства. Но уже в сентябре ее кабинет отходит от власти.
Этот год становится рекордным для Тимошенко по количеству полученных званий: Экономический форум в Польше называет ее «Человеком года Центрально-Восточной Европы», «Человеком года» и «Личностью года» Тимошенко становится и на родине, а журнал Forbes ставит ее третьей в рейтинге самых влиятельных женщин планеты.
2006 год – выборы в Верховную Раду. БЮТ побеждает в Киеве и во многих регионах страны, набрав 22,9% голосов избирателей.
2007 год – Юлия Владимировна Тимошенко вновь становится премьер-министром Украины.
Премьер-министр Украины
Юлия Владимировна Тимошенко (девичья фамилия Телегина) родилась 27 ноября 1960 года в Днепропетровске.
1979 год – после окончания школы Юлия Владимировна поступает на экономический факультет Днепропетровского Государственного университета по специальности экономист-кибернетик. В этом же году выходит замуж за Александра Тимошенко.
1980 год – рождение дочери Евгении.
1984 год – Юлия Тимошенко с отличием заканчивает университет. По распределению направлена работать инженером-экономистом на Днепропетровский машиностроительный завод им. Ленина.
1989 – 1991 годы – Тимошенко работает коммерческим директором молодежного центра «Терминал» в Днепропетровске.
1991 год – Юлия Владимировна становится генеральным директором корпорации «Украинский бензин», которая постепенно реорганизовалась в «Единые энергетические системы Украины» (ЕЭСУ).
1995 год – Тимошенко занимает пост президента ЕЭСУ. Под ее руководством корпорация поставляет в Россию продукцию украинской металлургии в обмен на наши нефть и газ. Бизнес смешивается с политикой.
Конец 1996 года – Юлия Тимошенко баллотируется в Верховную Раду Украины во мажоритарному Бобринецкому избирательному округу № 229* Кировоградской области. Она получает более 92% голосов избирателей.
1997 год – Тимошенко назначена первым заместителем украинской партии «Громада».
1998 год – должность председателя стратегического комитета Верховной Рады по вопросам бюджета. Здесь Тимошенко работает над программами проектов нового пенсионного и медицинского обеспечения, решает вопросы погашения долгов по зарплатам и пенсиям, разрабатывает новые Налоговый и Бюджетный кодексы.
1998 год – снова выборы. Тимошенко удается сохранить депутатское кресло и должность председателя бюджетного комитета. В этом же году Украинская православная церковь награждает ее орденом Святой Великомученицы Варвары.
1999 год – Юлия Тимошенко становится руководителем партии «Всеукраинское объединение «Батьковщина». Защищает кандидатскую диссертацию на тему «Государственное урегулирование налоговой системы».
30 декабря 1999 года – Тимошенко по инициативе президента Леонида Кучмы становится вице-премьером по вопросам топливно-энергетического комплекса при правительстве Виктора Ющенко. За год на этом посту она выявляет и делает достоянием общественности некоторые теневые схемы вывода средств из энергетического сектора за границу.
19 января 2001 года – Юлия Владимировна отправлена в отставку.
9 февраля 2001 года – по инициативе Тимошенко создано общественное объединение «Форум Национального Спасения».
13 февраля этого же года – Генеральная прокуратура выдвигает обвинения против Юлии Тимошенко, она арестована. Арест лишь преумножает политический капитал Тимошенко, электорат воспринимает действия прокуратуры как попытку противостоять демократии. В марте суд признает все обвинения беспочвенными и отменяет арест.
Ноябрь 2001 года – Форум Национального Спасения переименован в Блок Юлии Тимошенко.
2002 год – во главе БЮТ Тимошенко принимает участие в выборах в Верховную Раду, формирует свою оппозиционную фракцию в украинском парламенте.
2005 год – к власти в Украине приходит Виктор Ющенко. Юлия Тимошенко становится председателем правительства. Но уже в сентябре ее кабинет отходит от власти.
Этот год становится рекордным для Тимошенко по количеству полученных званий: Экономический форум в Польше называет ее «Человеком года Центрально-Восточной Европы», «Человеком года» и «Личностью года» Тимошенко становится и на родине, а журнал Forbes ставит ее третьей в рейтинге самых влиятельных женщин планеты.
2006 год – выборы в Верховную Раду. БЮТ побеждает в Киеве и во многих регионах страны, набрав 22,9% голосов избирателей.
2007 год – Юлия Владимировна Тимошенко вновь становится премьер-министром Украины.
Біографія Ющенка Віктора Андрійовича
Народився 23 лютого 1954 року в селі Хоружівка Недригайлівського району Сумської області в родині вчителів.
Батько - Андрій Андрійович, воював на фронті, потрапив у полон та був в'язнем Освенцима, дивом залишився живий. Після війни вчителював у місцевій школі. Мати - Варвара Миколаївна, викладала у школі фізику та математику. Саме вона зуміла прищепити своїм дітям, синам Петру та Віктору, любов до точних наук.
Після закінчення школи Віктор Ющенко вступив до Тернопільського фінансово-економічного інституту за спеціальністю "Бухгалтерський облік". Саме на Західній Україні відбувалось становлення світосприйняття Віктора Ющенко, тут він пройшов першу школу патріотизму. Віктор захоплювався альпінізмом, під час літніх студентських канікул супроводжував туристичні групи карпатськими маршрутами.
Після отримання диплому був відряджений на роботу у Карпати, працював бухгалтером в селі Ярове Косівського району Івано-Франківської області, звідти був призваний до армії. Після служби в озброєних силах, у грудні 1976 року, влаштувався на роботу у районному відділенні Держбанку СРСР в смт Ульянівка Білопольського району Сумської області. В липні 1985 року працював у відділі кредитування і фінансування сільського господарства Держбанку СРСР, переїхав до Києва. У грудні 1987 року на запрошення Вадима Гетьмана перейшов у київське відділення Агропромбанку СРСР. Незабаром Ющенко проявив себе як один з найталановитіших учнів і найпослідовніших соратників Вадима Гетьмана. Саме тоді розпочалось формування "команда Гетьмана", до якої входили Віктор Ющенко, Аркадій Киреєв, Ігор Мітюков, Вадим Стельмах, Олександр Веселовський та інші відомі в майбутньому фінансисти та економісти. У грудні 1989 року Ющенко стає заступником голови правління Агропромбанку, який в 1990 році перейменовано на банк "Україна".
26 січня 1993 року за пропозицією Вадима Гетьмана Віктор Ющенко був висунутий на посаду голови Національного банку України і став, таким чином, третім за період незалежності України головою Нацбанку.
На рахунку у Віктора Ющенка, як керівника Національного банку: стабілізація фінансового ринку України; створення передумов для введення та самовведення національної валюти - гривні; введення жорсткої монетарної політики, яка згодом виправдала себе серед реалій української економіки; утримання української економіки на плаву та збереження національної валюти від катастрофічного обвалу під час глобальної світової фінансової кризи у серпні 1998 року.
У грудні 1999 року Президент України Леонід Кучма висунув Віктора Ющенка на посаду прем'єр-міністра України. Кандидатура Ющенка була підтримана депутатами. Уряд Ющенка виявився одним з найбільш результативних урядів в історії незалежної України. Саме завдяки уряду Ющенка було погашено заборгованість уряду перед громадянами України по зарплатам, пенсіям і стипендіям, яка зберігалась на протязі 4-х років. Уряд Ющенка накреслив та послідовно перетворював у життя програми ринкових перетворень та реформ в суспільстві. Саме Ющенко та його уряд встановили чіткі правила гри на енергоринку, зокрема, відносно українсько-російської суперечки щодо постачання газу. Завдяки уряду Віктора Ющенка в Україні було повернено кредит довіри населення до влади. Саме Віктор Ющенко завдяки свому авторитету та позитивному іміджу допоміг Україні вийти з політичної кризи восени 2000 - весни 2001 рр. Уряд Ющенка повів аграрну реформу на селі і почав впроваджувати адміністративну реформу.
Активність та популярність Ющенка не подобалась багатьом політичним силам, які могли процвітати тільки завдяки нестабільності в економіці та в суспільстві. Не дивно, що ці сили змогли об'єднатися проти Віктора Ющенко і 26 квітня 2001 року відправили його у відставку.
Йдучи у відставку, з парламентської трибуни Ющенко заявив, що не залишає публічної політики. 15 липня 2001 року ним було заявлено про створення широкого патріотичного виборчого блоку "Наша Україна", основою якого стали партії правоцентристського національно-демократичного спрямування. Створення блоку і проходження до парламенту - це не самоціль для В.Ющенка. Таким чином, за допомогою блоку і розраховуючи на підтримку громадян України, Віктор Ющенко збирається прийти до парламенту, з метою продовження політики ринкових перетворень та реформ в Україні.
Одружений. У нього - п'ятеро дітей (два сини та три доньки). Росте онука.
У вільний час малює картини, займається скульптурою, донедавна займався альпінізмом. Захоплюється футболом. Колекціонує предмети народного побуту, етнографічні раритети.
Нагороджений Почесною відзнакою Президента України, академік Академії економічних наук, академік Академії кібернетики, почесний доктор Національного університету "Києво-могилянська академія" та Острожської академії, заслужений економіст України, Почесний громадянин Тернополя, лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки, автор біля 300 публікацій з проблематики фінансів. За результатами рейтингу журналу "Global Finance" у 1997 році ввійшов в шістку кращих фінансистів світу.
Народився 23 лютого 1954 року в селі Хоружівка Недригайлівського району Сумської області в родині вчителів.
Батько - Андрій Андрійович, воював на фронті, потрапив у полон та був в'язнем Освенцима, дивом залишився живий. Після війни вчителював у місцевій школі. Мати - Варвара Миколаївна, викладала у школі фізику та математику. Саме вона зуміла прищепити своїм дітям, синам Петру та Віктору, любов до точних наук.
Після закінчення школи Віктор Ющенко вступив до Тернопільського фінансово-економічного інституту за спеціальністю "Бухгалтерський облік". Саме на Західній Україні відбувалось становлення світосприйняття Віктора Ющенко, тут він пройшов першу школу патріотизму. Віктор захоплювався альпінізмом, під час літніх студентських канікул супроводжував туристичні групи карпатськими маршрутами.
Після отримання диплому був відряджений на роботу у Карпати, працював бухгалтером в селі Ярове Косівського району Івано-Франківської області, звідти був призваний до армії. Після служби в озброєних силах, у грудні 1976 року, влаштувався на роботу у районному відділенні Держбанку СРСР в смт Ульянівка Білопольського району Сумської області. В липні 1985 року працював у відділі кредитування і фінансування сільського господарства Держбанку СРСР, переїхав до Києва. У грудні 1987 року на запрошення Вадима Гетьмана перейшов у київське відділення Агропромбанку СРСР. Незабаром Ющенко проявив себе як один з найталановитіших учнів і найпослідовніших соратників Вадима Гетьмана. Саме тоді розпочалось формування "команда Гетьмана", до якої входили Віктор Ющенко, Аркадій Киреєв, Ігор Мітюков, Вадим Стельмах, Олександр Веселовський та інші відомі в майбутньому фінансисти та економісти. У грудні 1989 року Ющенко стає заступником голови правління Агропромбанку, який в 1990 році перейменовано на банк "Україна".
26 січня 1993 року за пропозицією Вадима Гетьмана Віктор Ющенко був висунутий на посаду голови Національного банку України і став, таким чином, третім за період незалежності України головою Нацбанку.
На рахунку у Віктора Ющенка, як керівника Національного банку: стабілізація фінансового ринку України; створення передумов для введення та самовведення національної валюти - гривні; введення жорсткої монетарної політики, яка згодом виправдала себе серед реалій української економіки; утримання української економіки на плаву та збереження національної валюти від катастрофічного обвалу під час глобальної світової фінансової кризи у серпні 1998 року.
У грудні 1999 року Президент України Леонід Кучма висунув Віктора Ющенка на посаду прем'єр-міністра України. Кандидатура Ющенка була підтримана депутатами. Уряд Ющенка виявився одним з найбільш результативних урядів в історії незалежної України. Саме завдяки уряду Ющенка було погашено заборгованість уряду перед громадянами України по зарплатам, пенсіям і стипендіям, яка зберігалась на протязі 4-х років. Уряд Ющенка накреслив та послідовно перетворював у життя програми ринкових перетворень та реформ в суспільстві. Саме Ющенко та його уряд встановили чіткі правила гри на енергоринку, зокрема, відносно українсько-російської суперечки щодо постачання газу. Завдяки уряду Віктора Ющенка в Україні було повернено кредит довіри населення до влади. Саме Віктор Ющенко завдяки свому авторитету та позитивному іміджу допоміг Україні вийти з політичної кризи восени 2000 - весни 2001 рр. Уряд Ющенка повів аграрну реформу на селі і почав впроваджувати адміністративну реформу.
Активність та популярність Ющенка не подобалась багатьом політичним силам, які могли процвітати тільки завдяки нестабільності в економіці та в суспільстві. Не дивно, що ці сили змогли об'єднатися проти Віктора Ющенко і 26 квітня 2001 року відправили його у відставку.
Йдучи у відставку, з парламентської трибуни Ющенко заявив, що не залишає публічної політики. 15 липня 2001 року ним було заявлено про створення широкого патріотичного виборчого блоку "Наша Україна", основою якого стали партії правоцентристського національно-демократичного спрямування. Створення блоку і проходження до парламенту - це не самоціль для В.Ющенка. Таким чином, за допомогою блоку і розраховуючи на підтримку громадян України, Віктор Ющенко збирається прийти до парламенту, з метою продовження політики ринкових перетворень та реформ в Україні.
Одружений. У нього - п'ятеро дітей (два сини та три доньки). Росте онука.
У вільний час малює картини, займається скульптурою, донедавна займався альпінізмом. Захоплюється футболом. Колекціонує предмети народного побуту, етнографічні раритети.
Нагороджений Почесною відзнакою Президента України, академік Академії економічних наук, академік Академії кібернетики, почесний доктор Національного університету "Києво-могилянська академія" та Острожської академії, заслужений економіст України, Почесний громадянин Тернополя, лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки, автор біля 300 публікацій з проблематики фінансів. За результатами рейтингу журналу "Global Finance" у 1997 році ввійшов в шістку кращих фінансистів світу.
Підписатися на:
Дописи (Atom)